Повна новина
Сьогодні – 351-а річниця славної Перемоги під Конотопом
08/Лип/2010, 12:52
Додано в: 
«Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив Москву...». Так описав російський вчений Сергій Соловйов наслідки битви між московським і українським військами під Конотопом, яка відбулася 29 червня (8 липня за новим стилем) 1659 року.
Зараз російські історики неохоче згадуть цей історичний епізод. А реакцією на видатну історичну подію є зазвичай «фантазії» про поразку, отриману «від татар і поляків». Насправді ж, сама московська армія, не враховуючи німецьких та французьких найманців, у більшості своїй складалася з представників тюркських і угро-фінських племен, яких вели в бій нащадки татарських мурз Куракіни, Ордин-Нащокіни, Сакурови, Юсупови, Кантемірови, Аксакови, Баскакови, Асманови, Арбатови, Булгакови та багато інших. Були в ній касимовські татари, казанські і астраханські служиві, мурзи, ясачні чуваші, череміси, чудь, мордва, марійці, башкіри, калмики, хрещені татари.
Натомість у армії Виговського, крім козаків і їх союзників кримських татар, були представлені практично всі слов’янські народи.
Начальником штабу і канцлером гетьмана був видатний вчений Юрій Немирич – нащадок боярського роду Великого Новгорода, серб Митка Миган був бунчужним гетьмана і очолював роту сербів та хорватів, які складали гетьманську гвардію. У гетьманських «волоських хоругвах» служили молдавани, греки і болгари, а в «угорських хоругвах» - чехи, словаки, хорвати і словенці.
Крім того, на боці гетьмана воював білоруський козацький полк Івана Нечая та польські військові хоругви.
Тобто, армія Виговського була фактично армією слов’янських народів, які йшли, щоб зупинити азійські полки Московщини.
Додати коментар
тел. 78-78-84
м. Суми, вул. Горького, 2
Коментарi вiдсутнi